Пастки доходного раю: чому Україна не використовує свій великий потенціал, – NZZ

Україна є країною з низьким рівнем заробітної платні, яка розташована просто двері у двері з Євросоюзом. Але вона не користується потенціалом свого розташування. Що може зробити новий президент, колишній комік Зеленський, аби змінити це становище?

На Заході може переважати уявлення про те, що Україна – це така сіра, тьмяна колишня радянська республіка. Але ця картинка – невірна. Хто подорожує цією країною, той відчуває велику відкритість та величезний економічний потенціал. Багато людей просто заряджені енергією, вмотивовані та добре освічені. В промисловості, в IT-секторі або в сільському господарстві країна має багато чого, що може запропонувати світові. Перш за все – зарплатня тут дуже невелика.

В принципі, на східному кордоні Євросоюзу розташована країна з китайським рівнем доходів,
– каже Роберт Кіршнер з Німецької консультативної групи "Україна".

Середня зарплатня складає лише 9500 гривень (365 швейцарських франків) на місяць. Взагалі-то, в країні має відбуватися справжнісінька навала іноземних підприємців, які хотіли б використати цей "доходний рай" для своїх виробництв.

Країна невикористаних шансів

Але Україна досі залишається країною невикористаних шансів.

"Потенціал – це все, що ми маємо" – кажуть з цього приводу українці з чорним гумором. Скажімо, дуже великим є розчарування через те, що Україна з моменту прозахідного євромайданівського перевороту 2014 року ледь-ледь спромоглася залучити собі іноземних інвесторів.

Можна було б чекати більшого, хоча б тому, що Україна, завдяки всеохоплюючій угоді про вільну торгівлю, отримала добрий доступ до внутрішнього ринку ЄС,
– вважає економіст Кіршнер, який довгий час консультує Україну за дорученням німецького уряду.

Але прямі іноземні інвестиції досі ледве жевріють на відмітці 1,8% від загального обсягу економіки.

Це можна пояснити: уява про країну в стані війни, без сумніву, відлякує багато іноземних підприємців – навіть, якщо конфлікт на Сході України обмежується лише невеличкою частиною величезної держави. Через наслідки валютної та економічної кризи 2014/15 років тут все ще діє контроль за пересуванням капіталу, який робить неможливим для іноземних фірм повністю забирати свої прибутки додому. Але, перш за все, відлякує відсутність правової держави. Права власності не захищаються належним чином корумпованими судами та установами й це вважається найбільшою економічною проблемою України.

Іноземні фірми багато приносять

Присутність іноземних підприємств була б важливою для країни та її людей. Кіршнер нещодавно розробив з цього приводу зі своїми співавторами окреме дослідження. Незважаючи на невеликий обсяг інвестицій, іноземні підприємці, на його думку, тримають на собі значну частку української економіки: вони забезпечують третину загального виробництва, вони значно продуктивніші, ніж місцеві фірми, й вони платять кращу зарплатню.

Іноземні фірми не просто залучають до країни капітал та машини, вони також використовують сучасні методи менеджменту та забезпечують інтеграцію до міжнародних виробничих мереж,
– пояснює Кіршнер під час розмови в Берліні.

Іноземні фірми також можуть допомогти зробити українську економіку "чистішою", тому що хабарі або робота "по-чорному" для них є цілком неможливими.

Вимоги до президента

Чи може новий президент України, колишній комік Володимир Зеленський, щось зробити? Як всередині країни, так і за кордоном за його діями спостерігають з великою напругою. Перш за все, вибір незвичного нового політика призвів до деякої непевності, тому що, наприклад, незрозуміло, як буде розвиватися співпраця з парламентом, вибори до якого мають відбутися восени. Але Зеленський, з точки зору іноземних інвесторів, пропонує, певно, також і шанси.

Так, в межах своєї компетенції, він має, перш за все, можливість продовжити реформу юстиції. Цим він може зробити дещо для боротьби з корупцією, щоб в Україні з’явилася правова держава. Це було б великим прогресом як для місцевого населення, так і для іноземних діячів. Щоправда, в цьому випадку йдеться про справжній геркулесовий подвиг. Лакмусовим папером, скажімо, буде позиціонування Зеленського стосовно традиційно дуже впливових в Україні олігархів.

Наразі було б великою перемогою, якби Україна зберегла важко здобуту макроекономічну стабільність.

Центральним питанням є продовження співпраці з Міжнародним Валютним фондом, – вважає з цього приводу також і економіст Кіршнер. – Президент може своєю діяльністю це підтримати.

Без МВФ за спиною є загроза, що наступного року Україна знову порине в валютну та боргову кризу. Іноземні інвестори тоді вже точно оминатимуть цю країну.

Автор: Маттіас Бенц
Джерело: Neu Zürcher Zeitung
Переклад: Борис Немировський