Новозеландський газоаналізатор не допоможе Дніпру моніторити забрудненість повітря

Громадська екологічна організація Save Dnipro заявила про те, що в Дніпро з Нової Зеландії нарешті приїхав портативний газоаналізатор Aeroqual S500, який стане частиною мережі громадського моніторингу стану повітря в Дніпрі.

Про це повідомляє сайт "Інформатор Гроші".

Газоаналізатор був придбаний на зібрані городянами кошти, а вартість склала 112 874,4 грн.

"Інформатор Гроші" спробував розібратися, як використовується професійне обладнання, яке придбали на гроші платників податків, і чи врятує городян новозеландське диво.

На своїй сторінці в Facebook організація Save Dnipro розповіла, що в комплекті з основним приладом куплені сенсори NO2, SO2, O3 і H2S останній призначений для вимірювання дрібнодисперсного пилу фракцій 2.5 і 10 мікрон. Це найбільш шкідливий пил, який при потраплянні в організм вже не виводиться.

В Україні не існує нормативів, які б регламентували його стан в повітрі, але європейські директиви говорять про те, що безпечної концентрації такого пилу не існує і в ідеалі треба прагнути до нуля. Взимку прилад використовувався в тестовому режимі – перевіряли стан повітря в торгових центрах Дніпра.

А зараз прилад вже на постійній основі прибув в Дніпро. Екологи-активісти обіцяють оперативно виїжджати з цим приладом за викликом громадян та реєструвати забруднення повітря. А ще Aeroqual використовують для валідації (в даному випадку повірки) економних датчиків вимірювання дрібнодисперсного пилу в повітрі, щоб переконатися, що вони працюють коректно.

Активісти планують зібрати цілу партію з кількох десятків домашніх датчиків і разом з учасниками форуму провести воркшопи з їх складання та настроювання.

Але найважливіше питання, що робити городянам, якщо прилад зафіксує забруднення? Йти до суду?

"Суд не прийме дані еко-активіста, який приїхав до вас за викликом з новозеландським приладом. Показання побутових приладів і громадського моніторингу українськими судами не визнаються в якості доказів. Вимірювання повітря, які визнають українські суди, можуть робити тільки 2 організації Державна екологічна інспекція та Держпродспоживслужба.

Екологічна інспекція може проводити вимірювання повітря тільки на "трубі" організованому джерелі викидів. Для цього є спеціальні методики, погоджені Постановами КМУ, і за ним можуть працювати тільки сертифіковані лабораторії. Другий важливий аспект моніторингу це виміри санітарної зони підприємств або приміщень. Ці функції покладені були на СЕС, а зараз на Держпродспоживслужбу. Вона проводить вимірювання за скаргами і виступає позивачем в суді. Саме вона повинна здійснювати функцію контролю якості повітря в місті. А екологічна інспекція на підприємстві. Важливо знати, що не можна довести, чиї ці викиди, якщо будинок знаходиться не в санітарній зоні конкретного підприємства, або факт впливу іншого підприємства і санітарні зони різних підприємств нашаровуються. Суд не прийме такі докази. Такі українські реалії", пояснює автор статті.

"Але навіщо витрачати більше сотні тисяч гривень для того, щоб винайти вже винайдений велосипед?",  запитує автор.

"Наприклад, така мережа працює зараз в Івано-Франківську. Підлітки в минулому році розробили прототип станції моніторингу повітря. Заручившись підтримкою спонсорів, вони створили першу в Україні мережу онлайн-моніторингу стану повітря. Потім до команди приєднався дорослий волонтер, який допоміг автоматизувати і синхронізувати сервер, щоб він міг приймати і обробляти дані з великого числа станцій", пишеться в статті.