Чому команда Зеленського не зможе добитися миру на Донбасі

Попри всі сподівання українців на те, що новообраний Президент України зуміє зупинити війну, цьому не дано відбутися через чималу кількість факторів. І мова зовсім не про бажання майбутнього голови держави чи позицію його команди.

Річ у тім, що навіть задекларована у штабі Зе позиція про необхідність посадити за стіл переговорів та силоміць заставляти Путіна здавати Крим та Донбас, маловірогідна.

Досягти справжнього миру в Україні ми зможемо лише одним шляхом, який означатиме повну та остаточну перемогу нашої держави із виходом з російської орбіти, виводом всіх військових з нашої території та знищенням важелів впливу окупантів на Донбас та Крим. Без цих факторів війну закінчити не вдасться, якими б замороженими та припиненими бойові дії не були.

Якщо якимось чином Москва виведе війська з Донецька та Луганська, у неї залишиться все, щоб почати війну там знову. І це без врахування того, що після боротьби за Донбас обов'язково має наступити етап визволення Криму, відбити який буде ще важче. Але військовим шляхом це, звісно, ніхто робити не буде. Тим паче, Зеленський. А от політично Путіна переграти не можна.

Війна скінчиться тільки тоді, коли Росія визнає свою поразку. А це у рамках гібридної агресії зовсім нереально. Достатньо подивитися на результати переговорів Майка Помпео із ватажками РФ. Керівник Держдепу прилетів у Сочі із однією лише метою: переконати Путіна поступитися кількома принципами заради збереження "Північного потоку-2" та впливу Росії у світі. Але ж поїхав ні з чим. Через постійні ствердження Путіна та Лаврова про "Крим наш" та "нас там немає". І що із ними зробиш? Прижмеш санкціями? Закличеш до правди? Чи покличеш на допомогу британців?

Річ у тім, що окрім як силою росіян не можна подолати ніяк. І їх розповіді про готовність до переговорів є нічим іншим, як замилювання очей, оскільки йти на реальні поступки вони не збираються. Крізь цю призму роль Зеленського у війні у найкращому випадку може бути лише такою, як і у Порошенка: продовження зміцнення армії та збереження західної коаліції із постійною роботою над продовженням санкцій. Інакше можна потрапити у пастку з невиконаних обіцянок, умовного повернення Донбасу до складу України у вигляді російського ярма із терористами, місцевими законами та з повним зняттям з Москви відповідальності за злочини.

То ж, на жаль, зупинити війну по-справжньому, а не на словах, у Зеленського не зможуть. Як, до речі, і не змогли б і при другому терміні Порошенка.