«Там – внутрішні проблеми, Хацкевича «плавлять»: легендарний капітан збірної України оцінив кризу Динамо

"Футбол 24" обговорює 28 тур УПЛ разом із Юрієм Шелепницьким, першим капітаном в історії збірної України.

– Динамо звело внічию третій домашній матч поспіль. Що з настроєм команди? Чому вона не б’ється за власний престиж, за свого тренера?

– Щоб відповісти на це запитання, потрібно перебувати всередині команди. Зрозуміло, "динамівці" на фініші чемпіонату втратили мотивацію. З іншого боку, для справжнього професіонала втрата мотивації – неприпустима. Він повинен віддаватися на 100 відсотків у кожному матчі, незалежно від суперника.

Не подобається тренер? Давайте його змінювати! Отже, не будемо виконувати його настанови, не викладатимемося повністю. Недопрацює один футболіст або двоє, а страждає ціла команда.

– Ви натякаєте на те, що Хацкевича "плавлять"?

– Я не можу цього стверджувати прямо, бо не володію інформацією із середини команди. Але збоку складається враження, що у Динамо – якісь внутрішні проблеми.

– Олександрії вдалося перервати 10-матчеву "суху" серію Шахтаря. Востаннє "гірники" пропускали ще у грудні минулого року. Чого тут більше: надійності оборони чи все ж слабкості суперників команди Фонсеки?

– Тут наявні обидва фактори. Клас Шахтаря – на порядок вищий від усіх інших. "Гірники" лідирують з відчутним відривом у плані грошей, інфраструктури, кадрів і так далі. Клубна система працює чітко та злагоджено, тому результат – закономірний.

– Львів програв усі 6 матчів другого етапу. Що ця команда робить у першій шістці?

– На даний момент вони сильніші від шести клубів із другої групи, от і все. Львів – типова команда "з нікуди". Отже й результат демонструє відповідний. Успіхів досягають ті клуби, де упродовж кількох сезонів проводиться послідовна робота – ось як в Олександрії.

Натомість до Львова привезли безліч невідомих легіонерів, відбувається незрозуміла тренерська чехарда. Можливо, перед цією командою стоять якісь інші завдання, про які ми не знаємо. Але можу сказати точно: у футбольному плані – це не те, що потрібно.

– Де-факто, чемпіон уже відомий. Бронзовий призер – також. Як і п'ятірка клубів, які виступлять у єврокубках. Ви ще знаходите для себе якусь інтригу у першій шістці?

– У цьому вся проблема нашого футбольного господарства. Ми самі не знаємо, де шукати інтригу. Серйозних ігор – обмаль. Чемпіонат – нецікавий. Багато чого зрозуміло заздалегідь. Що, хіба фінал Кубка України цікаво буде дивитися? Мінімальний інтерес полягає хіба в тому, що, можливо, відкриємо для себе якісь нові імена, коли тренери, над якими не тяжітиме турнірна ситуація, випустять на поле молодих гравців.

– Натомість у другій шістці інтрига зберігається чимала – на виліт стоять одразу чотири клуби. Ризикнете спрогнозувати, хто вилетить у Першу лігу?

– Можу висловити хіба що суб'єктивну точку зору. Мені б дуже не хотілося, аби вилітав Чорноморець – я там провів кілька років своєї кар'єри. Вболіваю за Карпати – це візитна картка всієї Західної України. А от Олімпік та Арсенал… Кому вони потрібні? Хіба що їхньому ж керівництву. За обома клубами немає численної вболівальницької армії. За кого футболістам грати? За кого битися? Тому мій вибір – очевидний. Виліт Арсенала та Олімпіка буде найменш помітною втратою для елітного дивізіону.

Сторінка автора у Facebook